Погані хлопці

Originally posted by holicin at Погані хлопці

Оригинал взят у bilozerska в Погані хлопці

На будь-якій війні немає місця журналістиці, лише пропаганді. Якби це було не так, я стала б воєнкором, а не солдатом.
Того, хто покаже об'єктивну картину, не будуть більше нікуди пускати, а інформацією його активно користуватиметься для своєї пропаганди ворог.
Тому - на війні у публічному просторі є тільки чорне і біле. Наші - янголи з крильцями, вороги - з рогами й копитами.

В принципі, так і має бути. Пересічна людина має вважати ворога уособленням зла, інакше вона не зможе його вбивати. Це я, приміром, можу воювати з почуття обов'язку перед державою, без ненависті до ворогів, ще й поважати справжнього, ідейного ворога, який відрізняється від мене - протилежним інтересом, і нічим іншим. Більшість людей, я це помітила давно, так не можуть, їм потрібна демонізація ворога, і, відповідно, "янгелізація" наших.

Останнім часом золоте правило військової пропаганди почало давати збої. Через наявність у наші часи соцмереж будь-яка людина - нерозумна, чи просто роздратована, чимось ображена - будь-якої миті може вилити у загальний доступ ту саму об'єктивну картину, ще й емоційно згустивши фарби.

( Read more... )